Чорнобиль: Наступна фаза

By Axel  Reiserer

Share this page:

Read in English

26 квітня 1986 року о 01:23:40 за київським часом в результаті невдалих проєктних випробувань на Чорнобильській атомній електростанції в Україні, яка на той час все ще перебувала в складі Радянського Союзу, на четвертому реакторі стався вибух, в результаті якого стався викид радіоактивних частин активної зони реактору. Це була найсерйозніша ядерна катастрофа в історії людства з далекосяжними наслідками політичного, економічного та екологічного характеру. Але і через тридцять п’ять років після аварії Чорнобиль залишається настільки ж відомим, як і покоління тому назад.

В результаті пожежі, що виникла, стався значний викид радіоактивності в навколишнє середовище. Забруднені радіацією частинки рознесло вітром по території України, Білорусі та Росії, а також по частині Скандинавії та іншим країнам Європи. 50 000 мешканців міста Прип’ять, що розташовувалося поблизу, були евакуйовані, щоб більше ніколи не повернутися в свої домівки.

В результаті аварії був зруйнований четвертий реактор, що призвело до загибелі 30 співробітників та пожежників протягом трьох місяців, та стало причиною додаткових чисельних смертей протягом наступних тижнів і місяців. По сей день чорнобильська аварія залишається єдиною катастрофою в цивільній ядерній енергетиці, в результаті якої через опромінення загинули люди. До сих пір достойменно невідома точна кількість осіб, які постраждали від аварії відразу після неї та пізніше.

До 06 год. 35 хв. 26 квітня вдалося загасити всі осередки пожежі на атомній електростанції окрім пожежі в четвертому реакторі, який продовжував полихати протягом багатьох днів. В надії загасити полум’я за допомогою гелікоптерів було скинуто приблизно 5 000 тонн бору, доломіту, піску, глини та свинцю. Пізніше, коли зруйнований реактор був накритий тимчасовою конструкцією, так званим «Саркофагом», ці паливовміщуючі матеріали були також замуровані.

Саркофаг було побудовано за надзвичайно небезпечних умов та в безпрецедентно короткі терміни. До листопада 1986 року із сталі та бетону було зведено укриття, мета якого полягала в ізоляції радіоактивних частинок всередині зруйнованої будівлі реактору, а також виступати в якості екрану захисту від опромінення. «Саркофаг» завжди розглядався як тимчасовий захід, і термін його служби оцінювався у 20-30 років.

Незабаром після цього розпочався пошук довгострокового рішення проблеми одночасно з виконанням надзвичайно складного завдання, яке полягало в розчищенні аварійного майданчика. Наприкінці 1991 року стався розпад Радянського Союзу, і чорнобильський спадок ліг не плечі молодої незалежної України. Відповідно до Плану дій, прийнятого країнами «Великої сімки» для підвищення рівня ядерної безпеки в країнах Центральної та Східної Європи, у 1993 році Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР) був заснований Рахунок ядерної безпеки. Двома роками пізніше обсяг програми був поширений і на Чорнобиль.

Значним досягненням стало прийняття в 1997 році Плану здійснення заходів на об’єкті «Укриття», який визначив «дорожню карту» вирішення негайних та довгострокових завдань. Того ж року країни «Великої сімки» офіційно запропонували ЄБРР заснувати та стати розпорядником Чорнобильського фонду «Укриття», який став основним механізмом для реалізації усіх зусиль, спрямованих на забезпечення екологічно безпечного та надійного стану зруйнованого четвертого реактору.

Аварійний ремонт 1998 та 1999 років попередив неминуче руйнування «Саркофагу» та вентиляційної труби, яка загрожувала машинному залу третього енергоблоку, який знаходився поруч і на той час продовжував працювати. Генерація атомної енергії на Чорнобильській АЕС повністю припинилася лише в кінці 2000 року. А вже наступного року було прийняте епохальне рішення стосовно будівництва металевої конструкції в формі арки, яка отримала назву новий безпечний конфайнмент (НБК) та мала локалізувати четвертий реактор.

В наступні роки відбувалося одночасне виконання декількох завдань. Розпочалося детальне опрацювання технічних аспектів НБК. Майданчик мав бути приведений у стабільний стан та підготовлений до виконання будівельних робіт. Першим проєктом, який був реалізований під керівництвом ЄБРР, стало будівництво заводу з переробки рідких радіоактивних відходів (ЗПРРВ), призначеного для переробки приблизно 35 000 кубічних метрів низько- та середньо-активних відходів на майданчику. Тим часом, в центрі уваги опинилося питання безпечного зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок першого, другого та третього енергоблоків.

Всі ці завдання успішно виконані. ЗПРРВ працює з 2014 року. Для переробки та зберігання відпрацьованого ядерного палива побудовано нове проміжне сховище, на якому успішно проведені «гарячі» випробування, і наразі очікується ліцензія українського регулюючого органу на його експлуатацію. НБК, до якого серед усіх чорнобильських проєктів була прикута найбільша увага, наприкінці 2016 року був насунутий у проєктне положення, після чого він був переданий органам державної влади України.

Загальна сума наданих донорами коштів, розпорядником яких виступав Банк в рамках Чорнобильського фонду «Укриття» та Рахунку ядерної безпеки, сягнула майже 2 млрд. євро. Із зазначеної суми 715 мільйонів євро були надані ЄБРР із власних ресурсів для завершення робіт по створенню сховища відпрацьованого ядерного палива та нового безпечного конфайнменту.

На сьогоднішній день новий безпечний конфайнмент здіймається над горизонтом на Чорнобильській АЕС, як це свого часу було із «Саркофагом». НБК являє собою металеву конструкцію висотою 108 метрів, довжиною 162 метри, шириною зовнішнього прольоту 257 метрів, та має термін експлуатації щонайменше 100 років. Монтаж НБК відбувався двома частинами на очищеній території поблизу аварійного майданчика, та попри розмір та вагу, яка складала 36 000 тонн, він був переміщений на 327 метрів у проєктне положення. НБК став найбільшою насувною конструкцією в світі, що коли небудь була побудована.

Історія, однак, на цьому не закінчується. Той факт, що термін служби НБК становить 100 років, означає, що вже прийшов час планувати, узгоджувати та реалізовувати наступні етапи робіт. Радіоактивне ядерне паливо, що знаходиться всередині четвертого реактору, і кількість якого оцінюється у 200 тонн, на сьогоднішній день ізольоване новим безпечним конфайнментом. Однак, частини «Саркофагу» з часом стають нестабільними, і в якийсь момент їх необхідно буде демонтувати. І тільки після виконання цього завдання, робота наблизиться до внутрішньої частини реактору.

ЄБРР залишається ключовим партнером у цій роботі. На прохання України Банк у листопаді 2020 року заснував новий Рахунок міжнародного співробітництва для Чорнобиля. Мета Рахунку полягає в підготовці комплексного плану для майданчика, який стане основою для розробки та реалізації подальших довгострокових проєктів. Дуже символічно, що перше засідання Асамблеї нового фонду відбудеться найближчого вівторка, тобто наступного дня після 35-ї річниці аварії. Чорнобильська історія продовжується!

Share this page: